Календар

<червня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Міністерство освіти і науки України

PDF Друк
Заходи > ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Програмне забезпечення в освіті і науці». 2010 рік

ІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ "ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОСВІТІ І НАУЦІ". 2010 РІК


Дата проведення: 
12-13 травня 2010 р.

Організатори: 
Міністерство освіти і науки України, Державний комітет України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку, УкрНЦ РІТ

Місце проведення:
м.Київ

       Участь у конференції взяли близько 120 учасників, у тому числі представники державних установ, керівники провідних вищих навчальних закладів України та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, професорсько-викладацький склад, наукові співробітники, вчителі, співробітники бібліотек, фахівці ІТ-компаній.

       Серед завдань, що були поставлені перед другою Міжнародною конференцією - проаналізувати, що вдалося зробити за минулий рік, розставити нові акценти, що стосуються підвищення ефективності впровадження і використання інформаційних технологій в освіті та науці.
       Відкриваючи конференцію, Борис Гриньов, голова Державного комітету України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку зазначив, що лише широке використання інформаційних технологій (ІТ) дозволить досягти амбітної мети - за 10 років увійти до ТОП-20 провідних за розвитком економіки країн світу. Інформаційні технології - універсальний інструмент підвищення ефективності інтелектуальної діяльності. Тому особливе значення мають ІТ для освіти і науки. За словами Максима Стріхи, заступника голови Державного комітету України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку, поле діяльності ІТ у сфері науки і освіти дуже широке - від підтримки навчальних процесів і наукових експериментів до управління навчальними закладами, науковими установами і всією галуззю в цілому.
     Організатори конференції приділили особливу увагу такій проблемі, як орієнтація розробників інтелектуальної складової інформаційних технологій - програмного забезпечення - на реалізацію сучасних дидактичних моделей у навчальних процесах. На конференції були порушені питання, пов»язані з формуванням національного інформаційно-освітнього і наукового поля і його європейської інтеграції, індустріалізації всіх етапів життєвого циклу програмного забезпечення, що використовується в освіті.
      
     Генеральним партнером конференції виступила компанія «1С», стратегічним партнером - компанія «Галактика». Компанії ДП «Коніка Мінолта Україна» і «ABBYY Україна» виступили титульними партнерами заходу, партнер з технологій - компанія «Майкрософ Україна». Партнерами конференції стали компанії «CSoft Україна», «Інтелект-Сервіс», «Лабораторія Касперського», «Софт-Рейтинг Консалт», інформаційну підтримку здійснював журнал «ІТМ. Інформаційні технології для менеджменту ».
     У рамках конференції були вислухані доповіді, проведені презентації, пройшло обговорення програмно-педагогічних та програмно-технічних рішень, шляхів їх впровадження, розвитку і вдосконалення.  Формат конференції передбачав пленарну частину, якій був присвячений перший день роботи і роботу по спеціалізованих секціях - у другий день.
 
Системний підхід до ПЗ у сфері освіти і науки
 
     За словами Валерія Поліщука, директора Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ), в Україні законодавчо визначено концептуальні засади розвитку освіти і науки, реалізувати які без сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та програмного забезпечення (ПЗ) в тому числі неможливо. Однак для цього держава повинна проводити системну науково-технічну політику. Такий підхід має охоплювати нормативно-правові, методологічні, технологічні й організаційні аспекти створення та використання ПЗ. Одним із завдань науково-технічної політики держави має бути створення системи вибору і тиражування кращих програмних рішень серед навчальних закладів та наукових організацій. При цьому особливу увагу слід приділяти вільному ПЗ. Для вирішення проблеми підвищення якості програмного забезпечення у сфері освіти і науки в рамках Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 рр..» реалізується проект із створення постійно діючої системи сертифікації програмних та інформаційних засобів наукового і навчального призначення, які замовляються, розробляються, постачаються і експлуатуються у сфері діяльності Міністерства освіти і науки України. Індустріалізація всіх етапів життєвого циклу ПЗ має базуватися на сучасних стандартах.
     Лише спільні, об»єднані зусилля - держави, освітніх організацій і бізнес-структур - гарантують гідну й цікаву роботу. На цьому акцентував увагу учасників конференції Вадим Мазур, директор українського представництва фірми «1С». Фірма "1С" та її партнери більше 10 років співпрацюють з системою освіти у різних напрямах, докладаючи спільних зусиль для підготовки кваліфікованих кадрів, на які є попит в економіці. Програми системи «1С: Підприємство» активно використовуються в навчальному процесі більше 300 вітчизняних навчальних закладів, розроблено методики їх викладання. На сьогодні одним із пріоритетних завдань співпраці вендорів з системою освіти залишається створення сучасної навчально-методичної бази навчальних закладів з використанням інформаційних технологій, розробка та впровадження в навчальний процес спеціальних продуктів для студентів і викладачів.
     Про міжнародний досвід взаємодії бізнес-спільноти та системи освіти на основі механізмів професійних стандартів розповіла Ольга Жеребіна, методист-експерт відділу методології та консалтингу фірми «1С» (Росія). За її словами, часто рівень фахівців, що випускаються, і рівень вимог ринку праці в сфері ІТ не збігаються. Молоді фахівці з подивом виявляють, що частина того, чому їх навчали, на практиці просто не використовується, при цьому багато що доводиться «вивчати на місці». Така ситуація гнітить обидві сторони: молоді фахівці змушені істотно коректувати свою підготовку, а роботодавці повинні вкладати додаткові кошти і час, щоб отримати фахівців з необхідними компетенціями та рівнем кваліфікації. Фірма «1С» бере активну участь у розробці професійних стандартів у сфері інформаційних технологій і їх застосування при розробці федеральних державних освітніх стандартів в Російській Федерації. Дані профстандарти описують посадові обов»язки, професійні компетенції, вимоги до рівнів освіти, стажу роботи, наявності сертифікації відповідно до кваліфікаційних рівнів. У планах компанії - ініціювати розробку українських профстандартов з подальшим використання при підготовці фахівців в українських навчальних закладах.
     Теми взаємодії ВНЗ і компаній торкнулася і Світлана Єфімова, керівник напрямку по роботі з освітніми закладами «Лабораторії Касперського», яка представила модель взаємодії компанії і університету. Така модель передбачає готові курси для навчального процесу, використання ресурсів на сайті програми: аналітичні та статистичні матеріали, навчання. За словами Світлани, сьогодні вже 25 українських ВНЗ використовує напрацювання компанії в навчанні студентів. Яскравий приклад такої співпраці навів Володимир Хаханов, професор, декан факультету інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки. Співробітництво в рамках «Академії Касперського» відкриває нові можливості для студентів. За останні 5 років університет радіоелектроніки випустив близько 70 фахівців, дипломи яких присвячені аналізу деструктивних компонентів програмного коду. Сьогодні ведеться не лише освітня, але і дослідницька робота на замовлення компанії зокрема. Вчені університету входять у програмний комітет міжнародної студентської конференції з комп»ютерної безпеки «IT Security Conference for the Next Generation».
 
Автоматизація дистанційної освіти
 
     Дистанційна освіта, дидактичною основою якої є комп»ютерно-орієнтовані програмно-педагогічні рішення, з кожним днем стає більш популярною.
     Вибір ПЗ як платформи дистанційного навчання - актуальна проблема, оскільки якість навчальних послуг безпосередньо залежить від якості і можливостей застосовуваних програмних систем. За словами Геннадія Кравцова, завідувача відділу мультимедійних і дистанційних технологій навчання Науково-дослідного інституту інформаційних технологій Херсонського державного університету, використання комерційних платформ, таких як Blackboard, Learning Space, WebCT обмежене причинами економічного характеру. Тому найбільш популярними є системи дистанційного навчання з відкритим кодом, наприклад Moodle, Joomla CMS, ILIAS та інші.
 Методології, прикладним та програмно-технічним аспектам національного інформаційного освітнього простору була присвячена доповідь Віктора Шевченка, доцента, заступника директора з наукової роботи Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій. Він акцентував увагу педагогів і фахівців ІТ-компаній на необхідності реалізації підходу «від дидактичних моделей до ПЗ» при розробці ПЗ навчального призначення.
     Ольга Тюрикова, завідуюча відділу дистанційної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, розповіла, як на базі системи Moodle реалізована концепція навчального простору для дистанційної освіти. У зв»язку з тим, що система досить захищена від сторонніх користувачів, вона оснащена великою кількістю інструментів, які дозволяють реалізувати спільну роботу на рівнях «слухач-слухач», «викладач-слухач», «слухач-викладач».
 
Автоматизація вітчизняних бібліотек
 
     З 42 бібліотек вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації 35 мають ліцензійне програмне забезпечення, у тому числі автоматизовані бібліотечні інформаційні системи («Ірбіс», «УФД / Бібліотека», Alef, UniLib) і тільки дві бібліотеки оснащені вітчизняними автоматизованими бібліотечними інформаційними системами (АБІС). З 27 бібліотек інститутів післядипломної педагогічної освіти лише 8 мають автоматизовані бібліотечні інформаційні системи («Ірбіс», «Славутич»). Близько 20 тисяч бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів і 900 бібліотек профтехучилищ дуже слабо оснащені інформаційно-комунікаційними рішеннями. Таку статистику навела Павла Рогова, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. Сухомлинського.
     Актуальним аспектам, пов»язаним з електронними бібліотеками, їх організацією, застосуванням сучасних технологічний рішень, була присвячена доповідь Ольги Баркової, заступника генерального директора з питань використання нових інформаційних технологій Національної парламентської бібліотеки України.
     Сергій Антоненко, завідувач наукового відділу Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України, представив презентацію системи (бібліотеки) баз даних і знань у сфері держави і права для забезпечення законотворчої, нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судової та правоосвітньої діяльності.
 
     Крім пленарного засідання, питання, пов»язані з електронними бібліотеками активно обговорювалися на секції «Електронні ресурси бібліотек для освіти і науки: проблеми програмного забезпечення».
 
ІТ-рішення для автоматизації навчальних закладів
 
     Сьогодні у сфері освіти і науки України працюють практично всі світові лідери в галузі ІКТ і багато вітчизняних ІТ-компанії. Безумовно, в результаті співпраці з технологічними лідерами ІТ-індустрії, навчальні заклади отримують доступ до сучасних інформаційних технологій. Це дозволяє не тільки оптимізувати навчальні процеси, а й познайомити учнів з ІТ-рішеннями, які стануть їх робочим інструментом у професійній діяльності.
     Андрій Фомічов, комерційний директор Центрального офісу корпорації «Галактика» в Україні, представив інтегроване рішення з управління ВНЗ на базі системи «Галактика ERP».
Рішення «Галактика управління ВНЗ» є ефективним інструментом для управління навчальним процесом і фінансово-господарською діяльністю навчального закладу. Рішення дозволяє автоматизувати завдання планування навчального процесу, управління контингентом студентів, планування та проведення приймальної компанії, контроль і аналіз успішності студентів. Забезпечена підтримка основних управлінських завдань: управління фінансами і бюджетування, договірна діяльність, управління персоналом, бухгалтерський і податковий облік, управління аудиторним і житловим фондом, електронний документообіг та контроль виконання доручень. Рішення органічно вписується в існуючу ІТ-інфраструктуру ВНЗ, доповнюючи існуючі системи і сервіси.
     Використовуючи програму ABBYY Lingvo Intranet Server, всі студенти і викладачі ВНЗ зможуть читати літературу і документи різними мовами, писати тексти, вивчати іноземні мови, проводити пошук у довідковій інформації різного типу, перекладати слова і фрази на іноземні мови і навпаки. За словами Михайла Бейрака, керівника відділу корпоративних проектів компанії «ABBYY Україна», ABBYY Lingvo Intranet Server - серверна версія багатомовного словника ABBYY Lingvo, що не потребує встановлення програмного забезпечення на персональний комп»ютер користувача.
     Олександр Смовженко, менеджер з підтримки продукції компанії «Коніка Мінолта Україна», представив рішення, які пропонує компанія для навчальних закладів. Крім критичних технічних характеристик багатофункціонального пристрою (МФУ) Konica Minolta (швидкодія, низька собівартість відбитку, енергоефективність і т.д.), було приділено увагу управлінню доступом до друкарських пристроїв і кредитній системі (надання друкарсько-копіювальних послуг за гроші в навчальному закладі), а також оптимізації процесів сканування та розпізнавання.
     Олександра Сизова, керівник напрямку по роботі з установами освіти і науки компанії «Майкрософт Україна», розповіла про основні рішення компанії в освітньому секторі, що спрямовані на підвищення продуктивності та конкурентоздатності всіх учасників навчального процесу. Зокрема, серед найважливіших ініціатив в освіті була відзначена програма «Партнерство в навчанні». Це комплексна ініціатива, що включає різноманітні інтерактивні ресурси, курси, конкурси, інші можливості, що дозволяють викладачам, вчителям, студентам, школярам реалізувати свій потенціал повною мірою шляхом доступу до сучасних інформаційних технологій. Одним із пріоритетних проектів компанії у вищій освіті була відзначена програма Live @ edu. Це свого роду організація віртуальних студентських містечок на базі рішень Microsoft - включає широкий спектр сервісів онлайн комунікації та спільної роботи. Нова якість знань та інформації, створюваних у ВНЗ, вимагає нових інструментів і навичок роботи з ними. Таким є набір продуктів Microsoft (LearningGateway + OfficeCommunicationsServer + Exchange), що враховує актуальні потреби ВНЗ і дозволяє реалізувати одночасно всі види ІКТ-підтримки як освітнього процесу, так і процесу управління навчальним закладом.
     Євген Трощинський, генеральний директор компанії «CSoft Україна», розповів про співпрацю з українськими навчальними закладами. Зокрема з ВНЗ, для навчання студентів пропонуються за спеціальною пільговою ціною системи автоматизованого проектування, технологічної підготовки виробництва, документообігу та геоінформаційні системи. Отже, спільно з представниками навчальних закладів відбувається інтеграція спеціалізованого програмного забезпечення в навчальний процес і розробка навчальних планів.
     Автоматизації управлінням діяльністю навчальних закладів, у тому числі й господарської, а також розрахункам студентів був присвячений виступ Юлії Павличенко, головного інженеру комерційних проектів «ІС-ПРО» компанії «Інтелект-Сервіс».
     Програма «Університетський альянс SAP» орієнтована на те, щоб студенти знайомилися з передовими рішеннями для управління бізнесом, набували професійну компетенцію. За словами Олександра Полуляха, керівника академічних програм компанії «Софт-Рейтинг Консалт», студенти університетів, в яких працює програма «Університетський альянс SAP, використовують те ж саме програмне забезпечення SAP, що і клієнти SAP по всьому світу - рішення SAP Business Suite на технологічній платформі NetWeaver. Про реалізацію програми в своєму навчальному закладі розповіла Лариса Полякова, доцент, завідувач кафедри ІТ Донецького державного університету управління.
     Як зазначив Володимир Галаган, технічний директор Асоціації користувачів української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН», абонентам надаються такі послуги, як оперативний доступ до інформації, обмін інформацією, її розповсюдження, накопичення та обробка для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, використання методів телематики, функціонування електронних бібліотек, віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізації дистанційних методів моніторингу і т.д. Сьогодні мережа УРАН фізично об»єднує понад 80 науково-дослідних та освітніх закладів. Володимир Сав»як, виконавчий директор компанії «Юстар», розповів про взаємодію з вищими навчальними закладам в області високопродуктивних обчислень. 6 з 7 зареєстрованих у ТОП-50 найбільших обчислювальних машин від України виконані компанією «Юстар». Високопродуктивні комп»ютери активно використовуються в Національному технічному університеті України «КПІ», Інституті кібернетики ім. В. Глушкова та ін.
     Більш докладно застосування ІТ-рішень для автоматизації навчальної та господарської діяльності обговорювалося на секції «Сучасні проблеми індустріалізації створення, впровадження та підтримки програмного забезпечення в освіті і науки у контексті формування національного інформаційно-освітнього і наукового простору та його європейській інтеграції».
 
Приклади інформатизації навчальних закладів
 
     У доповіді Дмитра Наумова (корпорація «Галактика») був описаний приклад впровадження рішення «Галактика Управління ВНЗ» в Югорського державному університеті.
      Югорський державний університет є одним з найбільш динамічно розвиваються вузів Росії.
     У зв'язку з високими темпами розвитку структури, бізнес-процесів і чисельності персоналу керівництвом було прийнято рішення про впровадження автоматизованої інформаційної системи.
     Керівництво ВНЗ вибрало найбільш пріоритетні напрямки розвитку проекту. Зараз у промисловій та дослідно-промисловій експлуатації перебувають наступні компоненти рішення: «Приймальна компанія», «Управління контингентом студентів», «Управління договорами», «Управління персоналом», «Заробітна плата», «Управління аудиторним фондом».
     Проект на базі ЮДУ дав перші успішні результати. Були впорядковані та формалізовані бізнес-процеси, запроваджено електронний документообіг, створено єдине інформаційне середовище з управління навчальним процесом і фінансово-господарською діяльністю ВНЗ.
     Впровадження системи управління ВНЗ забезпечило підтримку якісного управління освітою в ЮДУ, що дозволило університету краще розуміти, прогнозувати і задовольнити потреби абітурієнтів, студентів, аспірантів, викладачів, державних і громадських організацій, а також структур бізнесу.
 
     Артем Савицький, директор Конструкторського бюро інформаційних систем Національного технічного університету України «КПІ» відзначив, що для багатьох великих «старих» навчальних закладів створення інтегрованого інформаційного простору є проблемою. Інструментом вирішення цієї проблеми може стати стандартизація, що описує єдиний інформаційний простір ВНЗ. В НТУУ «КПІ» розроблений такий стандарт «Єдина система класифікації, кодування та індексації інформаційних ресурсів національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», який як основа може бути використаний в інших навчальних закладах.
Прикладами програмної реалізації формування та корекції загального навчального плану, розрахунку навчального навантаження по кафедрі, а також сторінки студента з сформованим індивідуальним планом поділився в ході свого виступу Микола Мазур, професор, декан факультету дистанційного навчання Хмельницького національного університету.
     Концептуальні підходи до створення і використання програмних продуктів навчального призначення висвітлив Михайло Львов, директор НДІ інформаційних технологій Херсонського державного університету. В якості прикладу був розглянутий інтегрований простір з курсу «Основи автоматизації програмування», призначене для ВНЗ.
     Надія Котова, ректор Гомельського державного обласного інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних співробітників і фахівців освіти і Лариса Корольова, проректор з науково-методичної роботи Ростовського обласного інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти розповіли про інформатизацію своїх організацій за допомогою відеозв»язку, використовуючи програму Skype.
     Про те, як проходили розробка та впровадження інтелектуального середовища інтерактивного контролю знань розповіла Наталія Білоус, професор Харківського національного університету радіоелектроніки.
     Про реалізацію системи менеджменту у ВНЗ розповів Олександр Соломєнцев, професор, координатор проекту в Національному авіаційному університеті.
     Про особливості побудови освітнього порталу розповів Андрій Андруховскій, завідувач лабораторії обчислювальної техніки Кам»янець-Подільського національного університету імені Івана Огніенка. Володимир Карасюк, доцент кафедри інформатики та обчислювальної техніки Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, висвітлив питання розробки інформаційного середовища навчання на засадах методів штучного інтелекту.
     Світлана Турцевич, директор з розвитку бізнесу і маркетингу журналу «ІТМ. Інформаційні технології для менеджменту», відзначила зв»язок аспектів навчального процесу і особливостей журналу. Журнал відстежує всі зміни і тенденції, економить час викладачів і студентів, цілеспрямовано збирає, всебічно і комплексно представляє найбільш адекватну і актуальну інформацію щодо новинок ІТ. Методологічні, теоретичні і практичні аспекти інформатизації навчальних закладів детально обговорювались на секції, яка об»єднала дві ключові теми: «Методологія розвитку вітчизняної системи безперервної професійної освіти та формування національного інформаційно-навчального простору в контексті його європейської інтеграції» та «Єдиний інформаційний освітній простір: проблеми теорії та суперечності практики».
 
***
       

Підсумки конференції
 
     Впровадження і використання інформаційно-комунікаційних комп»ютерно-педагогічних технологій, спеціального програмного забезпечення поклало основу накопичення нових наукових знань, створення відкритих освітніх і наукових систем, розширення доступу широких верств населення до різноманітних інформаційних ресурсів.
 
     Учасники конференції визначили пріоритетні напрямки програмного забезпечення в сфері освіти і науки на 2011-2015 роки: розвиток та удосконалення теоретико-методологічних принципів національного інформаційного освітньо-наукового простору та його нормативно-правової бази; прикладні розробки у сфері інформаційного освітнього середовища організаційно-педагогічного та дидактико-психологічного напрямків; стандартизація, сертифікація та інженерія ПЗ освітньо-наукового напрямку; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації співробітників в умовах інформатизації всіх процесів у навчальних закладах.
 
     Учасники заходу прийняли рішення проводити конференцію за тематикою програмного забезпечення в освіті і науці щорічно у форматі пленарних та секційних засідань, а також проводити виставки кращих розробок у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та програмного забезпечення.


***

Презентації виступів учасників


Андруховський А.Б. Застосування Microsoft WSS та SLK як компонентів освітнього порталу (Камянець-Подільський національний університет ім. Івана Огнієнка)

Белоус Н.В. Разработка интеллектуальной среды интерактивного контроля знаний (Харьковский национальный университет радиоэлектроники)

Боцула М.П. Інформаційні технології для організації систем керування електронними документами (Вінницький національний технічний університет)

Галаган В.  Впровадження нових телекомунікаційних технологій та сервісів в мережі УРАН (Асоціація УРАН)

Кравцов Г.М. З досвіду створення системи дистанційного навчання за стандартами IMS та SCORM. (Херсонський державний університет)
 
Львов М.С. Концептуальні засади програмних засобів навчального призначення (Херсонський державний університет, НДІ інформаційних технологій)

Пірко М.В.
Напрямки дослідження педагогічних вимог оцінювання якості програмних засобів навчального призначення (Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України)

Поліщук В.Б.
Програмне забезпечення в освіті і науці: системний піхід (Український науковий центр розвитку інформаційних технологій)

Сав'як В. Сучасні засоби для високопродуктивних обчислень (ПНВП "Юстар")Сергєєв Ю.С. Якість програмного продукту (Український науковий центр розвитку інформаційних технологій)

Шевченко В.Л. Методологічні, прикладні та програмно-технічні аспекти національного інформаційного освітнього простору (Український науковий центр розвитку інформаційних технологій)